Про книгу
Не відображається відео? Є альтернативне джерело ТУТ
Скорочений переказ
Автор розповідає про одну з дивовижних подій у своєму житті. Одного разу, разом зі своїм сином Джіпом він йшов вулицею Риджент-стріт і надибав на дивну крамницю, в якій продавалися різноманітні товари для фокусників. Джіп потягнув батька до вітрини цієї крамниці і сказав, що якби він був багатий, то купив би це і те, а потім потягнув батька у крамницю. Хоча до дня народження сина було ще сто днів, батько погодився придбати для нього щось цікаве. В магазині їх зустрів дивний продавець з двома різними вухами. Він одразу заволодів у вагою хлопчика і почав показувати фокуси пропонуючи скляні кульки безкоштовно. Продавець відверто показував свій товар і казав, що у них справжня чарівна крамниця, потім сказав, що Джіп - славний хлопчина, тому зміг зайти в цей магазин, бо нечемам тут не місце. В цей момент до крамниці підійшов маленький вередун із батьком і двері крамниці для нього не відчинилися. Потім продавець назвав Джіпові ті речі, які він хотів купити в магазині і запропонував їх йому безкоштовно, магічним чином загортаючи їх у папір - набір "Купи і дивуй друзів", "Яйце є - яйця нема" і "Ляльку що плаче, як жива". Потім у автора щось заворушилося під капелюхом, він підняв його - і там був голуб, який залетів за тигра із пап'є-маше. Продавець взяв капелюх у автора і почав витрушувати звідти яйця, а потім багато інших предметів і купу паперу. Продавець щось розказував про капелюхи і витрушував, поки не назбиралася величезна купа всього і сам продавець не зник за цією купою, а тоді його голос стих. Автор зайшов за прилавок і побачив свій капелюх і кролика, який втік у двері. Незабаром продавець повернувся і запропонував подивитися їхню виставку предметів. Автор і його син опинилися в іншій кімнаті де було багато різних предметів і все було аж надто чарівним. Продавець повів Джіпа показувати інші предмети, а батько не встигав за ними. Продавець показав солдатиків, які після вимовляння чарівного слова оживали, Джіп вивчив це слово і коробка з солдатиками була йому подарована. Батька почала лякати вся ця чарівна крамниця, де все оживало. Один доглядач взагалі його перелякав тим, як він змінював зовнішність свого носа, видовжуючи, а потім перетворивши на батіжок. Автор подивився на сина, який весело запропонував пограти у піжмурки і в цей момент продавець надягнув на нього величезний барабан, після чого Джіп зник. Батька це дуже налякало, він почав вимагати повернення сина, а потім спробував піймати продавця, але той чарівним способом щоразу ухилявся. Нарешті батько кинувся за продавцем і опинився у абсолютно темній кімнаті, а за мить - на Риджент-стріт і поруч побачив Джіпа з подарованими пакунками. Батько був розгублений і збентежений. Разом з сином вони кебом поїхали додому. Там вони розпакували пакунки, в яких були іграшкові солдатики і кошеня. Через півроку батько запитав у сина чи не здивувався би він якби солдатики ожили. На що син відповів, що вони і так живі і йому для цього потрібно лише сказати одне слово. Скільки разів після того батько не намагався підгледіти за сином, солдатиків, що самі рухаються він так і не побачив. Загалом він був задоволений і якби з крамниці прийшов рахунок за куплені товари, то безумовно сплатив би за нього.
