Про книгу
Не відображається відео з Youtube? Не проблема! Є альтернативне джерело ТУТ
Скорочений переказ
У країні Сльозолий був на троні цар Плаксій. Він не любив сміху, а також загалом заборонив сміятися й наказав усім плакати, бо пив сльози. Навіть від радощів всі мали ридати.
У Плаксія були три дочки й три сини: старшу дочку звали Нудота, середню — Вай-вай, молодшу — Плакота; синів Плаксія назвали Плаксунами.
Уся сімейка була плаксива й здавалося, що це ніколи не закінчиться... Але знайшовся таки один порушник сльозливого закону — Лоскотон, який вночі приходив до людей і лоскотав їх.
Лоскотон дарував жителям сміх, а цареві Плаксію це ой як не подобалось. Він полював на Лоскотона, та ніяк не знаходив, бо того ховали люди.
Якось вирішив Плаксій відрядити шукати порушника сльозливого закону свого підданого — капітана Макаку, пообіцявши йому віддати свою дочку Нудоту за дружину. Макака радо згодився, дуже довго розшукував Лоскотона і все-таки знайшов його.
Плаксій так зрадів! Він запроторив Лоскотона у в'язницю, віддав капітанові Макаці за дружину улюблену донечку Нудоту. Справили вельми гучне весілля.
Але тут узяв і прийшов Лоскотон! Його визволили жителі країни Сльозолий. Лоскотон підійшов до Плаксія і... залоскотав його! Цар так розсміявся, що аж тріснув! Усі його діти та друзі повтікали з країни. А Макака аж з’їв себе з переляку!
Відтак Лоскотонові не треба було більше переховуватися, а в країні запанували щастя й мир.
