Вухо | Книги

Про книгу


Перейти до: Чи вмієш ти свистати юганно. Ульф Старк

 

 

Автор твору: Старк Ульф

Рік створення: 1992

Країна: Швеція

Вік читача: Середні діти+

Читає: Жук Ірина


  Не відображається відео з Youtube? Не проблема! Є альтернативне джерело ТУТ  

Скорочений переказ 

Ульф і Берра гойдаються на гойдалці й розмовляють про дідуся Ульфа, в якого сьогодні день народження. Ульф розказує, що мати дідуся дуже добре, бо вони проводять час разом і дідусь часто дає йому гроші. У Берри дідуся нема, а він би дуже хотів мати. Ульф обіцяє йому з цим допомогти. Наступного дня Ульф приводить Берру до будинку пристарілих, де багато дідусів й бабусь. Берра сьогодні вмитий і причесаний, ще й з квіткою, яку він зірвав в саду у Густавсона. Він спочатку соромиться, але підходить до самотнього дідуся, який грав у карти. Берра каже як його звати, каже, що прийшов його провідати й приніс йому квітку. Дідусь дивується й питає чи Берра його онук, а Берра відповідає, що так. Тоді він його обіймає й дивується наскільки він виріс. Потім дідусь знайомиться з Ульфом й каже, що його звуть Нільсом й показує свою кімнату. Оскільки майна у нього небагато, вони вирішують піти в кафе у будинку престарілих, де вони п'ють каву з булочками. Там дідусь Нільсон підхоплює Берру, ставить на стіл й каже всім присутнім, що він — його онук. Згодом вони повертаються в кімнату й хлопці збираються йти. Дідусь дуже щасливий, що його провідали. На прощання Берра нагадує дідусю, що дідусі дають онукам гроші, Ульф підтверджує і каже, скільки саме. Дідусь Нільсон каже, що сьогодні особливий день й дає Беррі п'ять крон. Хлопці йдуть додому й Берра аж підскакує від щастя. Наступного дня хлопці знову приходять до дідуся Нільсона. Він розказує про свою дружину, а Берра пропонує порибалити. Дідусь не може, бо не знає де ставок та й не в змозі кудись далеко ходити. Потім вони йдуть знову пити каву й дідусь обіцяє щось придумати. Одного дня хлопці приходять й застають дідуся в пальто. Вони разом йдуть у парк, дідусь вже зовсім забув як виглядає світ поза будинком пристарілих й радіє. У парку вони відкривають валізу дідуся й починають разом робити повітряного змія з шовкової хустинки його дружини й з його краватки. Пришиваючи хустину до гілочок, що знайшли хлопці, дідусь насвистує пісню "Чи вмієш ти свистати, Юганно?" На жаль, запустити змія хлопцям не вдається, бо нема вітру. Хлопці відводять дідуся до будинку пристарілих. Наступного разу хлопці застають дідуся в ліжку за роздумами. Берра починає розпитувати що дідусю подобалося найбільше, коли він був малим. Дідусь відповів, що найбільше любив цупити вишні. Берра розказав, що найбільше хотів би навчитися свистіти. Дідусь розказав йому як це робиться, але у Берри все одно не виходило, тоді дідусь сказав, що треба вправлятися — й вийде. Після Берра запитав, чого дідусь постійно з пластирем на обличчі й дідусь зізнався, що ріжеться бритвою, бо в нього трясуться руки. А ще запитав Берра коли у дідуся день народження й запропонував, "може у пятницю?" Дідусь погодився. До наступної пятниці Берра готувався: він зібрав всі свої гроші, ще й підробляв у сусідів за плату. Увечері хлопці прийшли до дідуся привітали з днем народження й поголили, а потім запропонували повечеряти на свіжому повітрі. Вони приходять у сад Густавсона й вилазять на вишню, звичайно таємно. Там вони накидують повний капелюх дідуся вишнями. Дідусь такий щасливий, що навіть не хоче злазити з дерева. Коли ж, нарешті злазить, одна з гілок обломлюється й він падає й лежить на землі й відпочиває. На звук прибігає Густавсон й починає сваритися на хлопців, що поїли його вишні. Дідусь з усього цього сміється. Потім вони сидять у парку й п'ють каву з булочками, Берра дарує дідусю сигару й нову шовкову краватку. До будинку престарілих хлопці привозять дідуся на візку. Дідусь питає чи Берра навчився свистіти й коли дізнається, що ні, то просить наступного разу послухати. Щоразу, коли Ульф зустрічав потому Берру, той вчився свистіти, а оскільки в нього не виходило, до дідуся вони не ходили. Аж ось, одного дня, Берра сказав, що тепер йти можна та коли вони приходять до нього, дідуся на місці нема. Їм розповідають, що дідусь помер й попрощатися з ним можна в суботу. В суботу хлопці заходять у церкву й Берра кладе на домовину троянду, зірвану в саду Густавсона й свистить мелодію "Чи вмієш ти свистати, Юганно?" над домовиною дідуся, адже він нарешті навчився й обіцяв дідусю, що посвистує для нього. Коли домовина дідуся зникає в автомобілі, хлопці вирішують запустити повітряного змія, адже сьогодні нарешті вітряний день.

Інформація про публікацію:

Автор твору: Старк Ульф

Переклад: Кирпа Галина

Читає: Жук Ірина

Дизайн відео: Жук Ірина

Ілюстрації: Гринюк Ольга

Створено за виданням: Видавництво старого лева, 2016

Відеокнигу створено на правах добросовісного використання з виключно з некомерційною, навчальною метою, з врахуванням потреб інклюзивної освіти (зокрема людей з вадами зору, дислектиків).

Повна авторська картка : https://bit.ly/stark-uganno