Про книгу
Автор твору: Невідомий
Рік створення: Невідомий (записано 19-поч.20 ст.)
Країна: Україна
Вік читача: Молодші діти+
Читає: Жук Ірина
Не відображається відео з Youtube? Не проблема! Є альтернативне джерело ТУТ
Скорочений переказ
Був Жайворонок-цар і була Миша-цариця. Було у них поле, родило пшеницю. Стали вони ділити ту пшеницю, і залишилося одне зернятко неподілене. Миша сказала, що перекусить, а сама втекла в нору. Почалася через це війна між звірами та птахами. Вночі Миша домовилась, щоб комахи під'їли крила у птахів. Зранку птахи всі попадали з дерев і звірі їх розірвали.
Лишився Орел. До нього підійшов Стрілець і хотів убити. Орел випросив собі життя. Стрілець узяв його собі й вдома вигодував. Вигодовував три роки, зарізав для цього дві корови й бугая. Став Орел сильним й випробував Стрільця скидаючи з неба тричі й рятуючи. Після цього повів він стрільця до своїх родичів випрошувати яйце-райце. Дядько — не дав, брат — не дав, батько — дав й попередив, щоб без загороди не розбивав. Пішов стрілець додому, по дорозі розбилося яйце — звідти купа худоби розбіглася, зібрати — ніяк. Допомогла змія, але взяла обіцянку — дати те, про що він не знає, а в нього є. Стрілець погодився, а потім дізнався, що в нього син народився.
Підріс син і відправився до змії. А вона йому: ось лука, виори, посій пшеницю, вирости, збери, змели борошно, спечи хліб, зранку принеси. Хлопець плаче, його почула дочка змії, погодилась допомогти, якщо він одружиться з нею. Він погодився, вона допомогла. Друге завдання змії — вирити гору, пустити Дніпро туди, на байдаки продати всю пшеницю. Знову допомогла дочка змії. Третє завдання — впіймати золотого зайця. Дочка змії відвела його до нори й сказала хапати будь-кого, хто б не вийшов. Хлопець погодився, але спочатку гадюка виповзла й він не схопив, а потім — стара баба, він її теж не схопив. Тоді вийшла дочка змії й питає чого він золотого зайця не схопив та пізно вже. Вона перетворюється сама на золотого зайця й хлопець несе її до змії. Змія погоджується, що третє завдання теж виконане, й хлопець йде. Але як тільки він вийшов, заєць за ним, перетворився на дівчину й вони разом побігли. Змія зрозуміла обман й вирішила покарати. Послала чоловіка-змія. Хлопець з дівчиною почули, що за ними женуться й дівчина перетворила їх на діда й поле пшениці. Підлетів змій, питає в діда, а той відказує, що бачив, коли пшениця сіялася. Змій полетів назад, а вони — далі втікати. Питає змія в чоловіка чи не бачив когось, той розказав. Вона до нього — чому не розірвав, це ж — вони. Побігла сама за втікачами. наздогнала, а він уже — річка, а вона — окунь. Змія перетворилася на щуку й погналася за окунем та ніяк не може його впіймати, тоді перетворилася назад на змію й стала пити воду з річки, поки не луснула. Втікачі знову перетворилися на себе й пішли спокійно до нього додому.
Дочка змії каже, що сама піде в найми й щоб додому він йшов сам й не цілував дядькової дитини, бо забуде її. Він поцілував й забув. Через пів року вирішив оженитися. Зібралися дівки на шишки за традицією перед весіллям. І ця пішла й зліпила двох голубів з тіста. Стали ці голуби розмовляти про їх спільні пригоди й згадав хлопець дочку змії й одружився з нею.
Інформація про публікацію:
Автор твору: Невідомий
Переклад: Без перекладу
Читає: Жук Ірина
Дизайн відео: Жук Ірина
Ілюстрації: Жук Ірина
Створено за виданням: Рудченко І, Зап. в Уманському пов. на Київщині, джерело: Семиліточка: Укр. нар. казки у записах та публ. письменників 19 - поч. 20 століття/ - К.: Веселка, 1990
Відеокнигу створено на правах добросовісного використання з виключно з некомерційною, навчальною метою, з врахуванням потреб інклюзивної освіти (зокрема людей з вадами зору, дислектиків).
Повна авторська картка : https://bit.ly/raytse