Золотий жук. Едгар По

Скорочений переказ 

Історія, яку оповідає автор трапилася з його другом Вільямом Леграном, зубожілим аристократом з Нового Орлеана, який переїхав у відлюдну місцину разом зі своїм старим слугою-негром Джупітером. Одного разу, коли автор навідався в його будиночок, Леграна не було вдома, а коли він повернувся, розказав захопливу історію про свою нову знахідку — невідомий науці вид жука, золотистого забарвлення. На жаль, Легран міг лише його описувати словами, бо по дорозі додому перестрів знайомого військового натураліста, який випросив у нього цього жука до наступного дня. Легран малює жука на клаптику паперу, який знаходить у кишені і показує автору. Через дивний збіг обставин автор виявляє на папері малюнок черепа й приймає його за зображення золотого жука і озвучує це Легранові. Той дуже дивується і уважно розглядає свій малюнок. Того вечора автор повернувся додому. Приблизно через місяць до автора приходить Джупітер і жаліється на свого господаря, який дивно поводиться. Автор отримує записку-запрошення від Леграна і приєднується до Джупітера. Коли автор прибуває до Леграна, той запрошує його на певну пригоду і автор погоджується, адже Легран обіцяє після цього лягти в ліжко, щоб полікуватися від хвороби. Легран, Джупітер, їх пес і автор вирушають у гори з лопатами та косою. Через деякий час вони підходятьпід величезне тюльпанове дерево і Легран наказує Джупітеру разом із золотим жуком лізти на дерево. Врешті Джупітер знаходить на дереві людський череп, прибитий цвяхом і кидає через очницю черепа золотого жука на землю. Далі Легран проводить виміри і показує місце, де треба копати. Через деякий час всі починають розуміти, що тут нічого нема і Легран з розчаруванням повертає всіх додому, проте в останню мить питає у Джупітера чи дійсно він просунув жука у ліву очницю. Виявляється, старий негр все переплутав і щасливий Легран бере другу спробу і відміряє нове місце для пошуків. Цього разу шукачі знаходять скриню зі скарбами і за деякий час переносять їх у будинок Леграна. Після важкої роботи Легран розказує автору всю історію про золотого жука. Виявляється, на малюнку Леграна, де він намалював жука, справді з'явився череп, але він з'явився через випадковий збіг. Малюнок був зробрений на пергаменті, який був знайдений поруч із золотим жуком, недалеко від старого баркаса і був використаний щоби спіймати аж надто агресивного жука, а потім залишився в кишені. Коли Легран вирішив намалювати цього жука, щоб показати авторові, то випадково використав цей старовинний пергамент. Під дією тепла від вогнища на пергаменті з'явилося зображення черепа. Пізніше Легран розігрів на сковорідці цей пергамент і сам докладно його дослідив. На пергаменті виявилася зашифрована записка про місце знаходження скарбів пірата Кідда. Легран розказав як розшифрував цю записку і як розгадав загадку вказану в ній — знайшов єпископський заїзд, чортове сідало, а потім крізь підзорну трубу побачив череп, що знаходився на гілці тюльпанового дерева, через очницю якого потрібно було спустити кулю і відміряти 50 футів від дерева по лінії на якій лежить це тюльпанове дерево та точка, куди впала куля.

Інформація про публікацію:

Автор твору: По Едгар

Переклад: Доценко Р. І.

Читає: Смірнов Антон

Дизайн відео: Жук Ірина

Ілюстрації: Стаміров Петер, Габор Пастор

Відеокнигу створено на правах добросовісного використання з виключно з некомерційною, навчальною метою, з врахуванням потреб інклюзивної освіти (зокрема людей з вадами зору, дислектиків).

Повна авторська картка : https://bit.ly/zolotyzhuk