Що не день, то субота. Пауль Маар

Розділ 1
Зміст:
НЕМАЄ

Розділ 2
Зміст:
НЕМАЄ

Розділ 3
Зміст:
У понеділок, 7 травня Суботик і пан Пляшкер прокинулися зранку. Суботик подумав, що вони підуть в універмаг купувати йому одяг та пан Пляшкер сказав, що йому потрібно на роботу, хоча туди йому не сильно хочеться, а тому в універмаг вони підуть увечері, після роботи. Суботик мав лишитися вдома сам і поводитися тихо, тому він відправився у шафу. Пан Пляшкер відправився трамваєм на роботу, та виявляється, що вона — зачинена. Пан Пляшкер відправляється до свого шефа, пана Обердубера, який проживає через дорогу і застає його вдома в повному безладі за пошуком ключа від шафи, де лежить ключ від контори, де вони працюють. Пан Пляшкер пропонує допомогу із пошуком, та пан Обердубер відправляє його додому. Коли він повертається додому, Суботик — не здивований, а радіє, що вони підуть в універмаг. Пан Пляшкер разом із Суботиком у рюкзаку їде в універмаг. Протиснувшись крізь натовп на першому поверсі вони дістаються за допомогою ескалатора на другий поверх, де продають дитячий верхній одяг. Продавець спочатку не бачить Суботика в рюкзаку і пропонує допомогти з покупками панові Пляшкеру. Коли ж з рюкзака виринає Суботик, продавець сильно дивується і питає стать "дитини", після чого вони припускають що він — хлопчик і починають шукати одяг для хлопчиків. Суботик дивується із краси універмагу, коли у гучномовці пропонують не забути взяти із собою голландський сир. Продавець пояснює Суботику що таке сир і де він знаходиться в універмазі, після чого Суботик вирушає на перший поверх, шокуючи покупців і вертається з цілою головкою цього сиру і кусає її із превеликим задоволенням. Продавець звинувачує його у нахабній крадіжці, після чого пан Пляшкер купує цей сир, пояснюючи, що хлопчик вперше у магазині. Після цього продавець необачно каже, що кожний клієнт у них в магазині - король і пропонує підібрати одяг та Суботик починає вимагати до себе ставитися як до короля. Продавець, пітніючи, погоджується на такі умови, але перший костюм виявляється завеликим, другий — замаленьким і рветься. Під час примірки третього - повз проходить завідувач секції та слухає про дії продавця від Суботика, після чого пропонує продавцю звернутися до психіатра, або звільнитися, адже він не дає дітям дихати у костюмах і роздирає їх та викидає у смітник. Продавець зникає, та тепер завідувач його заміняє і дозволяє Суботику дихати на повні груди, але після цього і третій костюм лускає. Завідувач приносить надміцні шкіряні штани та навіть пропонує "спробувати їх" на міцність, після чого Суботик відкушує великий шмат і визначає, що вони — із волової шкіри. Потім Суботик сам собі знаходить одяг, який завідувач секції називає "надновим вогнетривким водолазним костюмом". Суботик питає де горить, завідувач вказує на свою голову, зчиняється галас із приводу пожежі у дядька в голові, який переростає у загальну паніку. Після того, як виявляється що жодної пожежі немає, завідувач відділу кидає головкою сиру в Суботика і попадає у відділ солодощів, які розсипаються на радість дітям, які їх збирають і їдять. Здіймається загальний гармидер в універмазі, під час якого Суботик їсть залишки костюмів та шкіряних штанів, які лежать в кошику для сміття, називаючи це — кашею. Пан Пляшкер витягає Суботика з універмагу, в цей момент під'їжджають дві поліційні машини та сім пожежних. Під час загального гармидеру Суботик стверджує, що універмаг — це не просто весело, а дуже весело.

Розділ 4
Зміст:
У вівторок 8 травня будильник розбудив пана Пляшкера і Суботика. Суботик знову хоче в універмаг, та пан Пляшкер збирається у контору та хоче його залишити вдома.

Під час розмови він дізнається, що суботики за один день виростають так, як інші діти за рік і вирішує, що треба Суботика познайомити з пані Моркван. Але для цього потрібно підібрати ім'я, пан Пляшкер пропонує — Бруно, а Суботик — Робінзон.

Після пан Пляшкер пропонує Суботику чимось зайнятися на час його відсутності, та Суботик не хоче на дитячий майданчик, не хоче чимось займатися і не хоче нудьгувати, але хоче у контору. Пан Пляшкер і Суботик ідуть снідати і за сніданком пані Моркван знайомиться із Робінзоном Пляшкером.

Вона дозволяє оселитися Суботику у пана Пляшкера за додаткову оплату і відправляє Суботика у ванну, щоб той помився. Суботик швидко виходить звідти з дивним виглядом. Пані Моркван намагається дізнатися що у нього в роті — і Суботик оббризкує її водою із рота. Пані Моркван - обурена, Суботик вибігає на вулицю, пан Пляшкер, який виходить теж через деякий час прямує один до трамвая і їде на роботу без Суботика.

В трамваї пан Пляшкер чує знайомий голос, який хоче квиток від кондуктора, потім каже що їде у контору, а потім проковтує всі монети кондуктора, після чого застрічається з "татом" паном Пляшкером і вони втікають з трамвая. Потім пан Пляшкер відправляє Суботика додому, а сам іде в контору, яка виявляється зачиненою.

Він знову іде до будинку свого шефа — пана Обердубера, який все ще перебуває у повному безладі в пошуках ключа. Та після розмови з паном Пляшкером він виявляє його у власній кишені й, нарешті, вони прямують до контори. Там пан Обердубер на арифмометрі підраховує рахунки, а пан Пляшкер — те саме подумки. Поки пан Пляшкер рахує, пан Обердубер нудьгує та кидає паперові кульки в смітник. Після він іде у кав'ярню, залишаючи пана Пляшкера за підрахунками.

В цей момент в контору приходить Суботик і сідає на крісло директора та починає їсти папір. Пан Пляшкер лякається можливих наслідків і ховає Суботика під стіл. У Суботика виявляється талант до математичних підрахунків і він допомагає пану Пляшкеру з роботою та розглядає конторський годинник. Коли із кафе вертається пан Обердубер, Суботик голосом пана Пляшкера стверджує що вже п'ята година і поки пан Обердубер розглядає конторський годинник, витягає із його кишені кишеньковий годинник і теж там переводить стрілки на п'яту годину.

Потім пан Обердубер кидає паперову кульку в кошик для сміття, але вона трічи до нього повертається, він запідозрює пана Пляшкера, та той — нерухомий, до того ж на папері почерком Обердубера написані нахабні вірші про самого себе. Пан Обердубер думає, що йому зле і вирішує зачинити контору до понеділка, бо потребує відпочинку і сну. Потім він каже, що бачив як із контори на вулицю виходила рудоволоса мавпа у водолазному костюмі і йде. Пан Пляшкер зустрічає Суботика поблизу, завдяки діям якого у нього з'явилося кілька вихідних. Суботик питає його думки про вірші, написані Суботиком. Вони йдуть у парк і гуляють до пізнього вечора.

Розділ 5
Зміст:
Суботик будить пана Пляшкера зранку в середу голосним співом про пана Обердубера. На спів прибігає пані Моркван, та пан Пляшкер не відчиняє їй дверей, нагадуючи що має таке право, адже орендує кімнату. Пані Моркван це не подобається і вона обіцяє йому ще поговорити. Суботик радіє, що "татко" дечому навчився, але пан Пляшкер каже, що в школі Суботика б навчили правильної поведінки. Суботик відказує, що це нормально співати коли хочеться, проте збирається і йде до школи.

Коли пан Злобер, шкільний учитель, зайшов у клас, там був галас. Вчитель одразу наказав зробити тишу і запитав що трапилося. Учні навперебій розказали, що у них — дивний веселий "новачок". Потім він дозволив всім сісти й побачив, що новачок зручно сидить за першою партою. Це його дивує, він питає чи може Суботик підвестися, а потім питає чому він там сидить, адже пан Злобер визначає хто де сидить. Потім він питає в учня Підлабуцкера де є вільні місця і виявляється що тільки одне місце вільне. Після цього він дозволяє Суботику знову сісти на те саме місце. Потім він запитав ім'я у нового учня, розказав що у школі не можна сміятися та те, що до вчителя треба звертатися на "ви", бо перед тим Робінзон Пляшкер і сміявся і звертався до вчителя на "ти". Після вчитель зробив кілька невдалих спроб виховати нахабного новачка та лише сам себе пошив у дурні. Після того, як Суботик продемонстрував учителеві на його піджаку як на ньому деруться усі костюми, пан Злобер виганяє Суботика з уроку. Суботик виходить відказуючи, що вчитель, який гримає на учнів, забороняє сміятися і не відповідає на найпростіші запитання, нічому не може навчити. Суботик в коридорі спостерігає як лютує пан Злобер і вирішує пошукати інший клас.

В іншому класі Суботик бачить дівчинку на місці учителя. Дівчинка пропонує йому сісти на вільне місце і веде урок. Суботика це дивує і сусід пошепки пояснює правила цього класу, де вчителем може стати кожний, а справжній дорослий вчитель, який сидить на останній парті, підключається коли справді потрібна його допомога. Тоді Суботик хоче бути вчителем і клас його підтримує. Спочатку він починає поводитися як пан Злобер, та цим він викликає лише сміх і глузування і припиняє так робити. Потім він каже, що буде вести урок віршування і розказує правила: хто вигадує риму до рядка, той називає новий рядок. Але спочатку вірші виходять дивні та тоді справжній учитель в римованій формі каже, що у вірш має бути певною історією. Суботик разом з дітьми вигадують гарний вірш про Мару і всі цікаво проводять час на уроці. Потім учитель всіх відпускає додому.

Коли Суботик приходить додому, пан Пляшкер питає в нього чи справді він був у школі та який вчитель йому сподобався найбільше. Суботик відповідає, що урок віршування був найкращим і що його проводив він сам.

Розділ 6
Зміст:
В четвер пан Пляшкер прокинувся об одинадцятій годині. Суботик гойдався на паску прив'язаному до гардини. Вони намагаються вирішити чим зайнятися і пан Пляшкер каже що він хотів би цілий пролежати у ліжку, але не може, бо його мучитиме сумління. Суботик вмовляє його спробувати власноручно виконати своє бажання, та виявляється, що пан Пляшкер ще й голодний, тому пропонує Суботику спустити його з вікна, а потім підняти назад, коли він прийде із магазину з їжею. На це Суботик відказує, що сам все може зробити, а для цього йому допоможе пепекаха — машина автоматичного подавання ковбасок і хліба.

Суботик приносить в кімнату щітку та інші предмети та починає щось робити. Пан Пляшкер з цікавістю з ним спостерігає. Коли пепекаха готова, Суботик розказує що потрібно робити пану Пляшкеру коли він почує свист Суботика. Отже, Суботик іде в магазин і вертається під вікно кімнати пана Пляшкера, де стоїть кошик із прив'язаною мотузкою, кладе туди продукти й починає свистіти. За задумом Суботика пан Пляшкер повинен був тепер кричати "пані Шморкван, пані Шморкван!". Звичайно, він спочатку не наважується на таке, проте після ризикує і гукає. Пані Моркван підбігає до кімнати пана Пляшкера і починає смикати ручку дверей, а це запускає пепекаху — черевик, який стоїть на ручці дверей збиває стільчик, а стільчик збиває щітку, на якій стоїть портфель, який падаючи підняв кошик із їжею і панові Пляшкеру лишилося лише зачепити його ціпком, щоб отримати їжу. Після в кімнату через вікно залазить Суботик і питає як все спрацювало, а потім вирішує піти погуляти.

Суботик іде вулицею і копає бляшанку, поки не втрачає її, а далі доходить до дитячого майданчика, повного дітей та оточеного лавами з усіх боків, на яких сиділи матері та плели із ниток кожна щось своє. Суботик підходить до дівчинки, яка робить пироги із піску та пробує один на смак. Звичайно, він йому подобається і його одразу оточують усі малюки. За малюками підходять їх матусі та цікавляться що відбувається. Їх дивує поведінка Суботика і вони пропонують йому піти до старших дітей і не показувати поганий приклад малюкам.

Суботик іде до гірки, де скупчилися старші діти, які стоять у черзі, щоб з'їхати. Чергою керує Губерт, який не дуже чемно поводиться. Між Суботиком і Губертом виникає суперечка, але Губертові не вдається копнути й він падає. Але після хизується і з'їжджає з гірки головою вниз, демонструючи свою вправність. У відповідь Суботик повторює те саме, але ще й вертається назад вгору на пузі тим самим шляхом. Діти в захваті. Губерт розказує про старшого брата, Суботик — про п'ятьох старших братів, Губерт каже про дивний одяг Суботика, а Суботик — що це водолазний костюм, і що Губерт не знає цього, адже він не полював на акул у Тихому океані. Дітям цікаво і вони просять Суботика про все розказати.

Суботик розказує, що він там був зі своїм татом Пляшкером, штурманом великого корабля, а капітан корабля — Обердубер, який скрізь ховає якір, щоб його не вкрали злодії, а коли його не знаходить, то звільняє всіх матросів від роботи й кожен робить, що забажає. А ще на кораблі кухарка — баба Моркван. Далі він розказує, що під час плавання в "Тибетському океані", лежачи на палубі побачив за бортом чотирикутний плавець, а капітан поглянувши сказав, що їм кінець, бо це — цар акул людожер Злобер, який зжер повно матросів. Суботик стрибає до акули з мотузкою, перемагає її та зав'язує їй рот. Від подробиць Суботик відмахується, але каже, що акула живе у ванній баби Моркван і що будь-коли можна прийти та подивитися, але приходити по-одному і треба якомога довше дзвонити у дверний дзвоник, бо баба Моркван це любить.

Розділ 7
Зміст:
Суботик зранку витягає шухляду зі столу, сідає на неї як в човен і співає пісню про акулу Злобера. Пан Пляшкер прокидається від пісні. Суботик читає йому вірш "Удакак і Лидокорк". Панк Пляшкеру вірш подобається. Він просить Суботика запхати шухляду назад у стіл і після цього виявляє зникнення синьої плямки на носі у Суботика. Суботик пояснює, що плями зникають, коли пан Пляшкер що-небудь його просить. Пан Пляшкер просить, щоб вони гарно поснідали — і зайшла пані Моркван із повною тацею їжі. Вона гримає на пана Пляшкера через наявність в кімнаті Робінзона і вимагає його прибрати, або виселитися.

Пан Пляшкер бачить усі події, що з ним відбувалися, як випадковість і не вірить, що Суботик може здійснювати бажання. Після цього він просить безглузде бажання, щоб в кімнаті пішов сніг — і це стається. Після цього просить пальто і шкарпетки із шафи, бо кімната повна снігу через хуртовину. Пан Пляшкер разом із Суботиком борються із негодою.

В цей момент пані Моркван починає радіти, що позбудеться нарешті пана Пляшкера і йде до його кімнати. Та двері кімнати прочиняються і на неї сходить снігова лавина, яка несе пані Моркван аж до кухні. Вона — в розпачі за безлад, а одночасно у кімнаті пана Пляшкера з'являється білий ведмідь.

Пан Пляшкер спочатку бажає рушницю, а потім, за підказкою Суботика, відлигу. Сніг тане, все починає плавати в кімнаті. В цей момент пані Моркван настроєна рішуче вигнати пана Пляшкера, та коли знову відкрила двері його кімнати, її змиває гігантська хвиля. Пан Пляшкер бажає, щоб все стало сухим — і так стається, пані Моркван здається, що вона втрачає глузд.

Коли пані Моркван втретє відкриває двері кімнати пана Пляшкера, до неї виходить білий ведмідь. Вона лякається і зачиняється на кухні. Білий ведмідь виходить на вулицю. Пан Пляшкер вірить у цятки Суботика і загадує нове бажання — щоб пані Моркван коли на нього розгнівається, казала протилежне до того, що вона думає. Як результат, пані Моркван зачиняє двері на вулицю і розлючена біжить в кімнату пана Пляшкера. Там вона кричить, що кращого він — симпатична людина і найкращий квартирант, а Суботик — найчемніша дитина і пропонує зменшити оплату за кімнату. Пан Пляшкер дякує, але пропонує і далі платити стільки ж, як і раніше. Пані Моркван йде до себе.

Далі виявляється, що у Суботика лишилися тільки дві цятки, а завтра, в суботу він піде, тому пропонує пану Пляшкеру подумати над бажаннями, а сам іде гуляти на вулицю, щоб не заважати. Це завдання виявляється важким для пана Пляшкера і він довго вагається. Суботик повертається увечері й у пана Пляшкера готове рішення. Він бажає машину для здійснення бажань. Йому тут-таки приносять посилку із цією машиною, але на ній відсутній будь-який вмикач. У Суботика вже всі цятки зникли, бо у нього на обличчі було перед тим не дві цятки, а одна роздвоєна і він не може виконувати бажань, а ще повинен йти. Суботик каже, що повернеться аж в суботу із новими цятками, а потім виходить на вулицю, сідає на білого ведмедя і їде.

Розділ 8
Зміст:
В суботу зранку пан Пляшкер пише листа своєму другові пану Вівторакусу. В листі йдеться про те, що він його чекає у вівторок і що для нього це дуже важливо. Він виходить на вулицю і біжить до поштової скриньки. Потім вертається додому і згадує, що не наклеїв марку, тому ще раз пише листа, наклеює марку і знову відправляє. по дорозі назад він питає у пані Моркван яка буде погода в неділю і та каже, що буде сонце. Це значить, що якщо в неділю буде сонце, понеділок буде по неділі, у вівторок прийде його друг Вівторакус, а в середу буде середина тижня, а в четвер буде злива і грім вдарить чотири рази, а в п'ятницю він знайде п'ятака орлом вгору, то в суботу прийде Суботик і він зможе загадати бажання, щоб у машини з'явилась кнопка, а перше бажання яке він загадає машині буде "щоб Суботик не йшов від нього, а лишився назавжди".