Мауґлі. Редьярд Кіплінг

В джунглях настає вечір, від денного спочинку прокидається Батько-вовк і готується до полювання, адже у нього з Матір'ю-вовчицею четверо малят. До них у лігво прибігає шакал Табакі, щоб погризти недоїдки і розповідає, що на їх територію прийшов тигр Шер-Хан полювати. Вовки не в захваті, адже тигр з народження кульгавий і полює або на людську худобу, або на людей, що призводить до приходу мисливців і організованих ловів на всіх тварин. Вовки проганяють Табакі, в джунглях вчувається рик тигра, що полює і зазнає невдачі. До лігва хтось наближається і Батько-вовк готується до стрибка. Виявляється, що це маленький хлопчик, який тільки почав ходити. Через цікавість вовки беруть хлопчика до себе в лігво, Матір-вовчиця приймає його, вирішує залишити в себе і називає Мауґлі. В цей момент до лігва встромляється голова Шер-Хана, який вимагає видати йому хлопчика, бо це — його здобич, але коли вовки не погоджуються він обіцяє прийти на Раду Зграї і спробувати там отримати своє. Через деякий час вовки приводять вовченят та Мауґлі на Раду Зграї, щоб інші вовки могли познайомитися з малюками. Проте Мауґлі ніхто не хоче приймати до Зграї і Шер-Хан вимагає, щоб йому віддали хлопчика. За Мауґлі заступаються ведмідь Балу, та чорний леопард (пантера) Баґіра, який дає викуп за хлопчика у вигляді впольованого ним бика. Зграя погоджується і Мауґлі стає членом Зграї. Протягом наступних одинадцяти років Мауґлі вчиться і росте. Його виховують і названі батьки-вовки, і Баґіра, і Балу. Вони вчать хлопчика виживати в диких індійських джунглях і постійно нагадують про небезпеку від Шер-Хана, що заприсягся знищити хлопчика. Шер-Хан заграває в приязність з молодими вовками і вони починають бути прихильними до нього, всі інші вовки, які приймали Мауґлі до Зграї стають старими, в тому числі і Акела — ватажок Зграї. Настає день, коли він, через підступ, не вбиває недостатньо загнаного оленя, через що перестає бути ватажком. Баґіра попереджав Мауґлі про це раніше і про те, що з цього моменту Мауґлі залишиться без захисту. Тому Баґіра вигадав зброю для Мауґлі - вогонь, якого всі бояться. Мауґлі вирушає за вогнем у село, де спостерігаючи за людьми вчиться користуватися вогнем, а потім відбирає у малюка горщик з розжареними вуглинами. На Раді Зграї Шер-Хан знову вимагає свою здобич і більшість Зграї підтримує його. Проте Мауґлі, як повноцінний її член не погоджується з втручанням чужинця у справи Зграї і використовує вогонь як зброю проти тигра та його прихильників, чим розганяє їх і отримує непевну перемогу: Мауґлі залишається живий, але повинен йти до людей, Шер-Хан втікає, але він остаточно не переможений. Мауґлі прощається з названими батьками та братами, з Баґірою і Балу і повертається до людей.

Пісня вовків про їх звичайне полювання у джунглях. Тут розповідається і про звичну здобич вовків Сіонійської Зграї і про стратегію полювання.

Ця історія сталася ще до того, як Мауґлі став вигнанцем у джунглях. Старий ведмідь Балу навчав хлопчика Закону Джунглів. Мауґлі був його гордістю і найкращим учнем. Баґіра часто навідувався, щоб поспостерігати за цим навчанням. Балу часто докладав легких стусанів для кращого засвоєння матеріалу і Баґіра за це йому докоряв. Того дня Мауґлі засвоїв найважливіший урок - як знайти поміч у джунглях - сказати "Ми з тобою однієї крові, ти і я!", щоправда це треба було знати на різних мовах. Мауґлі продемонстрував Баґірі свої знання, але потім випадково вибовкав, що спілкувався з Бандар-лоґом (народом мавп), чим засмутив своїх вчителів, адже мавп в джунглях всі зневажають. Мауґлі цього не знав і вчителі пояснили йому чому, хоча він не йняв віри. Сам Мауґлі дуже зацікавив мавп, адже він вмів плести з гілочок, а вони хотіли навчитися, а ще вони хотіли зробити його своїм ватажком, бо в них ватажка не було. Під час денного відпочинку мавпи викрадають Мауґлі і швидко втікають, Балу і Баґіра не можуть їх наздогнати. Вони звертаються до Каа - гігантського пітона - єдиного, кого бояться мавпи. Мауґлі, розуміючи, що друзі його не знайдуть в джунглях звернувся до шуліки Ранна, використовуючи свої знання по допомогу, щоб він передав Балу і Баґірі місцевість, куди несуть його мавпи. Ранн передає Балу цю інформацію, коли вони з Баґірою вже домовилися з Каа про допомогу і спільне полювання. Мавпи занесли Мауґлі до закинутого стародавнього міста, яке поглинули джунглі, де тепер живуть мавпи, вдаючи ніби вони люди. Визволителі вирушають в дорогу. Тим часом Мауґлі в місті оточений мавпами, він стомився, хоче їсти, але мавпи не дають ні їжі, ні спокою. Мауґлі намагається втекти, але мавпи перешкоджають, оточують його і розповідають про свою велич. В цей час Баґіра і Каа готують план нападу, Балу ще в дорозі до цього місця. Баґіра перша нападає, а пітон обповзає місто, щоб напасти з заходу. Мавпи кидають Мауглі в альтанку, щоб він не втік а самі починають битися з Баґірою, яка не може протистояти такій кількості ворогів. Нарешті прибігає Балу, але і його допомога недостатня, мавпи все прибувають з джунглів. Нпрешті до справи береться Каа і зупиняє нерівний бій, визволяє Мауґлі, знайомиться з ним, а потім починає свій магічний танок голоду Каа. Загіпнотизовані мавпи не можуть нічого зробити і повністю підвладні велетенському змію. Як не дивно, Балу і Баґіра теж піддаються цьому впливу, лише Мауґлі вільний від гіпнозу. Він визволяє з-під чарів змія Балу і Баґіру і вони разом вирушають у джунглі. Там Баґіра злегка карає Мауґлі за спілкування з мавпами, а потім всі повертає його до рідної печери.

Пісня сірих мавп, які живуть в індійських джунглях, які попри усі перепони і власні недоліки ніколи не сумують і впевнено та оптимістично бачать своє життя. Вони ті, хто насправді пишається собою.

Історія, яка в часі відбувається після першої оповіді про Мауґлі, коли він став вигнанцем у джунглях. Він поспішав до людського поселення.До ковороту прибігло багато людей на чолі з жерцем, який по шрамах на руках та ногах Мауґлі здогадався, що він ріс в джунглях і зараз прийшов до людей. Жінки почали зітхати і сказали, що він схожий на сина жінки, на ім'я Мессуа, яка одразу ж підійшла до Мауґлі і роздивилася його уважніше. Їй справді він здався схожим на зниклого сина Нату, якого вкрав тигр і вона прийняла Мауґлі як сина. Спочатку Мауґлі було важко, бо він не знав людської мови, але одразу ж почав її вивчати. Ввечері він не схотів ночувати в ліжку і вискочив у вікно, щоб спати в траві. Там його знайшов Сірий брат — син Матері-вовчиці, який прийшов розповісти новини. За словами брата Шер-Хан пішов деінде, але поклявся вбити Мауґлі. Мауґлі попрохав Сірого брата, щоб він, або інший з чотирьох братів постійно лежали і чатували на скелі поруч, поки Шер-Хан не повернеться у цю місцину, а коли він повернеться, щоб його чекали у бамбукових заростях поруч. Протягом наступних трьох місяців Мауґлі не виходив за межі села і навчався. Не все у нього виходило добре, не все він розумів, особливо про гроші і необхідності оранки, не розумів каст індійського суспільства, деколи невірно вимовляв деякі слова, але був "сильний мов бик", стриманий і обережний. Одного разу жрець насварив Мауґлі за те, що він допоміг гончареві і його віслюку, адже він був нижчої касти, але Мауґлі відповів, що посадить жерця на віслюка. Жрець за таке нахабство порекомендував батькові Мауґлі пошукати для нього роботу і Мауґлі став пастухом. Він одразу став ватажком пастухів і займався стадом буйволів. Мауґлі часто приходив під велике дерево, де збиралися сільські жителі поспілкуватися. Там найбільше розмовляв місцевий мисливець - Балдео, що мав власний англійський мушкет. Проте те, що він розповідав про джунглі і тварин було повною нісенітницею. Балдео розповідав, що за шкуру кульгавого тигра-людожера в Каніварі обіцяли сто рупій і що він кульгає, бо в нього вселився дух лихого кульгавого лихваря. Мауґлі публічно висміяв такі дурниці, проте Балдео це дуже не сподобалося. Одного разу вигнавши стадо на пасовисько, Мауґлі побачив, що брата нема на скелі і подався в зарості. Сірий брат, який його там чекав розповів, що Шер-Хан повернувся і хоче напасти на нього сьогодні біля ковороту. Зараз Шер-Хан ховається в яру і відпочиває після впольованого кабана, а розказав про це його спільник Табакі, якого Сірий Брат перестрів, усе дізнався і вбив. Мауґлі зметикував що потрібно робити, але складність була в тому, що Мауґлі не знав буйволячої мови і не міг пояснити Рамі - ватажку буйволів що потрібно зробити. На щастя, поруч був і Акела, тому Мауґлі, керуючи вовками та Рамою, якого осідлав зробив складні маневри. Вовки розділили стадо на корів разом з телятами та биків. Корів погнав Сірий Брат до одного кінця яру до місця, де тигр не зміг би вискочити з улоговини. Акела погнав биків на чолі з Рамою і Мауґлі на ньому до іншого кінця яру. Рама відчув тигра і розлютився і повів стадо на нього, Шер-Хан загинув під його копитами. Потім Мауґлі заспокоїв буйволів і вони пішли пастися далі. Мауґлі почав знімати шкуру з тигра. В цей момент ззаду до нього прийшов Балдео і почав відганяти Мауґлі від його трофею, обіцяючи одну рупію зі ста, яку він дасть Мауґлі за те, що хлопчикові просто пощастило, і це зовсім не його заслуга. Мауґлі не поступався, а тоді наказав Акелі знерухомити нахабного мисливця. Зляканий Балдео почав просити, щоб його відпустили і Мауґлі дозволив йому піти. Сам він закінчив білувати тигра, заховав шкіру і погнав буйволів до села. Проте в селі люди зустріли його вороже, бо Балдео в селі наплів, що Мауґлі чаклун, лише Мессуа не повірила в ці байки, проте вона сама просила його тікати, бо люди збиралися його вбити. Мауґлі знову став вигнанцем, але вже серед людей. Він разом зі шкурою Шер-Хана повертається назад до джунглів на Радну скелю, де розстилає тигрову шкуру, а Акела знову скликає вовків на раду. Мауґлі показує всім, що дотримався слова, проте зграя знову не збирається під головуванням Акели і надалі Муґлі полює зі своїми братами. Пізніше він виріс, став дорослим і одружився, але про це та інші його пригоди йдеться уже в "Другій Книзі джунглів" Редьярда Кіплінґа.

Пісня Мауґлі, яку він виконав на Радній Скелі після того, як вполював Шер-Хана і був вигнаний людьми через намовляння мисливця Балдео, якому не вдалося відібрати у хлопчика цінний трофей - шкуру тигра-людожера. Акела, як в старі часи, скликав Зграю вовків, щоб Мауґлі зміг продемонструвати те, що він стримав своє слово і повернувся до Радної Скелі зі шкурою свого найлютішого ворога. Для цього він співає Зграї про те, як йому вдалося вполювати Шер-Хана, а своїм танком на шкурі показує зневагу до свого підлого ворога.

Одного разу в джунглях почалася посуха. Першим помітив зміни дикобраз Іккі, відомий ласун найкращими плодами, який сказав про це Мауґлі, а той передав ці слова своєму навчителю Балу. Балу вирішив спостерігати як змінюється природа і справді, незабаром почалася посуха. Всі водойми висохли, лише по руслу Вайнґанґи тік маленький потічок. Всі рослини висохли і тварини почали збиратися на водопій в одному місці. Через падіння рівня води стала видна Скеля Миру, яку побачив старий слон Хаті, він оголосив загальне перемир'я в джунглях, коли біля водопою ніхто ні на кого не смів полювати. До водопою прийшли і Баґіра разом з Мауґлі. На водопої було багато тварин, вони були худі та знесилені, всі розмови точилися про засуху та загибель всього живого, яку вона спричинила. За Законом Джунглів слідкував дикий слон Хаті, який був справжнім володарем джунглів. На водопій прийшов і Шер-Хан, коли він пив воду разом з усіма, з його пащі на водоймі утворився масний слід. Він чесно сказав, що щойно вбив людину, а зараз прийшов напитись. Всіх обурила така поведінка під час посухи, але Хаті нічого йому про це не сказав. Шер-Хан нагадав Хаті про "своє право" згідно Закону Джунглів, а потім пішов деінде. Мауґлі стало цікаво про це "право" і він спитав у Хаті, а за Мауґлі приєдналися всі інші тварини. Хаті вийшов на середину водойми і почав свою розповідь. В прадавні часи жив праслон Тха, який створив джунглі, проклав русла рік і виростив дерева. Тоді всі тварини жили разом і харчувалися лише листям, квітами та плодами. Проте, з часом, тварини розлінувалися і хотіли харчуватися там, де відпочивали, через це вони почали сваритися. Тха був дуже могутній, але мав багато справ, тому головним у джунглях зробив Першого Тигра, щоб він керував і судив. Сам Тха подався в інші місця. Одного разу до Першого Тигри прийшли розсварені бики і тигр випадково вбив одного з них. Це була перша смерть у джунглях і тигр злякався і втік на північ і сховався в болоті. Серез тварин в джунглях почалася паніка і повернувся Тха і спитав що трапилося. Проте ніхто нічого не зміг пояснити, тоді Тха наказав рослинам позначити винного і оскільки тигра не було, головною призначив мавпу і знову пішов. Коли Тха повернувся, то побачив, що мавпа на дереві дражнить інших тварин, а всі інші дражнять мавпу. Тха зрозумів що настало беззаконня. Тоді він наказав всім шукати страх, який стане для всіх головним. Всі тварини довго шукали страх і нарешті, двоє буйволів його знайшли. Він жив у печері, був голошкірий та ходив на задніх лапах. Всі тварини подалися до печери і побачили страх із лякалися його і почали втікати. Після того всі тварини розділилися і стали жити поруч з подібними собі. Повернувся Перший Тигр і сказав, що поборить страх і пішов до печери, але коли Голошкірий побачив його і назвав смугастим з темряви, він теж злякався і втік. Смугастим тигр став, бо його позначили рослини за наказом Тха і ця властивість залишилася і його дітям. Тигр зустрівся з Тха і розказав про свій розпач і про безчестя і про бажання повернути все як було. Проте Тха сказав, що це неможливо, але він дасть йому одну ніч в році, коли тигр почуватиметься як головний суддя в джунглях і тоді Голошкірий його теж боятиметься, але Тха наказав бути милосердним. Настала знаменна ніч і Перший Тигр пішов до Голошкірого і вбив його. Коли він це зробив, він вирішив, що вбив страх і хотів про це сказати всім у джунглях, але Тха сказав, що він дурний, бо навчив Голошкірого вбивати, а ще, що Голошкірий зовсім не один. Коли настав ранок і з печери вийшов інший Голошкірий і побачив мертвого родича і поруч тигра, то схопив гостру палку і кинув неї в тигра і поранив. З того часу за тигром постійно слідує смерть і він завжди боїться погляду людини, крім однієї ночі, а Страх тепер вільно ходить по джунглях і вдень і вночі. Мауґлі здивувався, адже Шер-Хан трічи на місяць вбиває людину і Хаті відповів, що тигр нападає лише ззаду крім однієї ночі. Тоді Мауґлі спитав чому тигр почав їсти м'ясо і Балу відповів, що через те, що рослини затаврували його і тепер він мститься всім оленям і буйволам і всім травоїдним. Балу зізнався, що знає ще багато таких казок але їм краю не буде.

Автор надає у віршованій формі список правил - так званий Закон джунглів, якому навчав своїх підопічних, в тому числі і Мауґлі, старий ведмідь Балу.

Ця історія починається з того моменту, коли Мауґлі переміг Шер-Хана, був вигнаний людьми та повернувся в джунглі і розстелив шкуру Шер-Хана на Радній Скелі. Після того, як залишки Сіонійської Зграї побачили, що Мауґлі справами довів свої слова, він повернувся назад до своїх батьків-вовків, які його виростили і виховали. Поруч були і Баґіра, і Балу, і Акела. Всі слухали розповіді Мауґлі про людей і про смерть Шер-Хана. Мауґлі сказав, що він назавжди покинув людську зграю і більше ніколи туди не повернеться і не матиме з нею справ. Проте Акела запитав у нього, що він робитиме, якщо людська зграя не покине його, а потім розповів про те, що знав. Він розказав, що він повертався назад до селища, щоб заплутати сліди і кажан Манг йому розповів, що людське селище гуде як вулик і що вони щось збираються робити. Зненацька всі, крім Мауґлі відчули присутність людини, а пізніше Мауґлі сказав, що то - Балдео. Вовки рушили, щоб прикінчити його, але Мауґлі їх зупинив і пішов разом з ними на розвідку. Вони побачили Балдео, який намагався розплутати сліди і сів перепочити, незабаром до нього приєдналися вуглярі, вони почали розмовляти і Балдео знову почав розказувати про Мауґлі нісенітниці, буцімто він - вовкулака і перевертень, а потім сказав, що людей, які прихистили Мауґлі звинуватили у відьомстві і знерухомили у їх же будинку, коли він повернеться, їх будуть катувати, поки вони не зізнаються, а після цього спалять як відьмаків, а їх майно розділять між громадою, адже батько Мауґлі - багач. А зараз він шукає хлопця-вовкулаку, щоб вбити його. Всі ці слова Мауґлі перекладав вовкам, хоча багато чого сам не розумів, особливо щодо чаклунства. Потім він приймає рішення, що він піде на розвідку у село, щоб звільнити своїх людських батьків і попрохав вовків та Баґіру полякати вуглярів і Балдео, щоб він до вечора не повернувся. Мауґлі прийшов у село і непомітно крізь вікно заліз у хату, де він жив і побачив зв'язаних батьків. Він розрізав їх пута і почав розпитувати і батько сказав, що їх хочуть вбити, бо вони прихистили його і бо хочуть заволодіти їх майном. Мауґлі почув, що повернувся Балдео в село і попрохав батьків вирішити куди вони звідси подадуться, поки він все розвідає. Балдео, як завжди, брехав казки про свої відчайдушні пригоди. По дорозі до хати він зустрічає Матір-вовчицю і показує їй своїх людських батьків, а потім просить її сховатися. Людські батьки вирішили, що вони підуть до Канівари, де є англійці і будуть шукати там прихистку. Мауґлі дає їм супроводжувача - Матір-вовчицю, яка повинна їх оберігати в джунглях і супроводжувати до Канівари. Вони пішли. Приходить Баґіра, який через розваги з Балдео та вуглярами дещо втратив контроль, але Мауґлі його заспокоює і просить зробити так, щоб із села ніхто сьогодні не вийшов. Баґіра заскакує у хату, де були полонені і лягає на ліжко. В цей момент людський натовп, збурений після розповідей Балдео іде до цієї хати, щоб катувати полонених чаклунів. Натовп в хатині зустрічає Баґіру, яка сильно лякає всіх і весь натовп розбігається по хатах. Мауґлі відправляється поспати у джунглі і залишає Баґіру наглядати за селом. Коли Мауґлі прокинувся, Баґіра була поруч і розповіла, що чоловік і жінка дісталися до Канівари, його мати надіслала звістку з Мангом, а тепер час повертатися до звичного життя. Але Мауґлі просить Баґілу покликати слона Хаті, володаря джунглів і каже слова, на які слон відреагує. Справді, Хаті приходить зі своїми синами. Мауґлі розповідає про оповідь, яку розказав Балдео про те, як слон знищив п'ять поселень, а потім вказав, що цей слон - Хаті. Хаті підтвердив, що таке було. Мауґлі просить його знищити вороже село, але без вбивства людей, наславши на нього джунглі. Мауґлі переконує Хаті, що вони цього заслуговують. Хаті погоджується допомогти, Мауґлі всім керує. Спочатку на село прийшли олені, потім дикі свині і антилопи, потім буйволи і сам Хаті з синами. Напад тварин готувався тиждень, хижаки гнали травоїдних до села, оточивши їх великим колом, яке постійно звужувалося. Тварини спочатку знищили посовисько, потім поля, а потім дійшли і до села. Люди сиділи по хатах і не знали що робити. Проте, після вердикту представника племені гондів і після настання дощів та повного вичерпання їжі люди повинні були покинути селище. Як тільки вийшла остання родина в село прийшов Хаті і почав руйнувати будинки. Скоро на місці селища була лише купа уламків, а навесні там були джунглі.

Мауґлі співає про свою помсту людям, які не схотіли його прийняти, але схотіли вбити за те, що він не такий як вони. Мауґлі не хоче нікого вбивати - він хоче прогнати нікчемних істот з місця, яке вони загарбали у джунглів.

Історія, що відбулася з Мауґлі, коли він покинув людей і став жити в джунглях. Мауґлі багато часу проводив з пітоном Каа, з яким дуже потоваришував. Вони разом проводили багато часу: Каа тренував його тіло і завдяки цій грі Мауґлі став ще сильнішим. Одного разу під час спільного нічного купання до озера підповзла кобра і Каа згадав про іншу кобру - Білого Клобука, Матір кобр, яка жида в покинутому місті. Каа розказав Мауґлі про цю кобру, про щось "дуже цінне для людей", що охороняє ця кобра і цінність чого зовсім не зрозумів Каа. Вони разом вирушають в покинуте місто і знаходять Білого Клобука. Виявляється, що кобра охороняє безцінний золотий скарб, проте Мауґлі оглядаючи всі гроші, прикраси і дорогоцінне каміння не знайшов у ньому нічого цінного, адже воно неїстівне. Цим він дуже здивував Білого Клобука, адже люди зазвичай по-іншому ставляться до скарбів. Мауґлі довго роздивлявся дорогоцінні предмети і єдине, що привернуло його увагу був дорогоцінний анкас - інструмент для навчання слонів, проте Мауґлі не зрозумів його призначення, проте предмет привабив своїм оздобленням. Хлопчик попросив у білої кобри тільки цей предмет, щоб розглянути його на поверхні під денним світлом. Для кобри це був сигнал для початку її гри в полювання-захист королівських скарбів, п'ять скелетів невдах, які програли вже тут лежали. Проте Мауґлі був спритним і зміг знерухомити кобру з допомогою Каа, а після уважного розгляду він виявив, що Білий Клобук давно вже втратив свою отруту. Тому він відпускає змію і разом з Каа і анкасом вибирається на поверхню. Викрита і збезчещена кобра каже, що анкас - смерть і він принесе смерть і Мауґлі і багатьом іншим людям. Коли на поверхні Мауґлі розглядає анкас, його вражає його блискучість і він вирішує показати його Баґірі. Баґіра оглянувши анкас одразу розказала для чого він потрібен людям. Вражений Мауґлі вирішує викинути кривавий, призначений для жорстокості предмет. Наступного ранку Мауглі вирішує ще раз поглянути на анкас при денному світлі, але не знаходить його в тому місці, але знаходить Баґіру. Разом вони знаходять сліди людини і рушають на пошуки, щоб визначити чи справді анкас такий небезпечний, як казала кобра. Разом вони по слідах відтворюють історію подорожі цього анкаса. Спочатку його несе селянин, який його знайшов, потім селянин гине від стріли лісового мисливця-гонда і анкас переходить до його рук. Після, перестрівши чотирьох людей у черевиках гине і лісовий мисливець. Читаючи сліди Мауґлі і Баґіра знаходять одного з чотирьох, якого забили бамбуком, а пізніше — іще трьох мертвих, які виявилися отруєними дурманом. Поруч з ними лежав анкас. Мауґлі який все зрозумів вирішив повернути небезпечний предмет до Білого Клобука і погодився, що стара кобра була права. Він повертає анкас до скарбниці ображеній кобрі і просить, щоб вона взяла собі молодих помічників, щоб ніколи жодна людина не вийшла живою з цієї скарбниці, адже анкас за ніч вбив шістьох людей.

Пісня маленького недосвідченого мисливця, який дуже добре знає почуття страху і як з ним боротися.

Пройшов час. Батьки-вовки Мауґлі померли, Акела став дуже старим і Мауґлі піклувався про нього, а Балу і Баґіра теж постаріли. Діти вовків з Сіонійської Зграї зібралися і обрали нового ватажка за настановою Акели. Ним став Фао, проте на Радній Скелі він лежав нижче від Акели та Мауґлі. Тепер вовки завжди дослухалися думки Мауґлі. Одного разу Мауґлі ніс здобич для Акели і почув виття шакала. Біля Радної Скелі під час обговорення цієї події зявляється новий вовк - Відступник. Він поранений розповідає про свою історію - про загибель подруги і дітей і про переслідування великою зграєю рудих собак його самого. Мауґлі дає своє слово обороняти зграю і битися разом з вовками проти зайд, його підтримує вся зграя. Мауґлі поспішає до старого пітона Каа, щоб той підказав як найкраще захиститися від навали рудих собак. Каа довго думає і пропонує Мауґлі вихід - використати для оборони від рудих собак диких скельних бджіл. Згідно плану Каа Мауґлі повинен заманити зграю рудих псів до місця, де живуть бджоли і стрибнути зі скелі в річку, де його перехопить Каа, залишки зграї рудих псів повинні зустріти вовки на мілині і добити. Каа відправився повідомити вовків про прихід рудих псів річкою, а Мауґлі в цей час розглядав скелі з бджолами, які після заходу сонця поснули. Мауґлі тренується стрибати зі скелі і Каа його ловить, а потім вони домовляються, що Каа чекатиме Мауґлі тут. Мауґлі відправляється за кривавим слідом Вонтоли (Відступника) до місця через яке йтимуть руді собаки. Він відстежує, шлях по деревах від цього місця до Бджоляної скелі і очікує зграю рудих собак. Незабаром вони приходять і Мауґлі сидячи на дереві, починає їх дражнити. Собаки зляться, проте нічого не можуть зробити, бо по деревах не лазять. Врешті Мауґлі навіть відрубує хвіст ватажкові зграї руди собак, чим злить їх до нестями. Після цього Мауґлі, перестрибуючи з дерева на дерево веде розлючену зграю до Бджоляної скелі. Останні кілька миль треба було бігти по землі і собаки дуже зраділи, коли Мауґлі зіскочив з дерева. Проте Мауґлі влаштовує все згідно плану. Дикі бджоли нападають на рудих собак і багатьої вбивають, проте дехто завбачливий уникає нападу бджіл і рятується в річці. Врешті, залишки зграї пливуть до мілини, де їх чекають вовки. Тут починається запеклий бій, до якого доєднується і Мауґлі, в результаті якого винищується вся зграя рудих собак. Вонтолі вдається відімстити за смерть своєї родини, проте сам він гине, важко поранений і Акела, який помирає на руках у Мауглі. Перед смертю Акела вкотре радить Мауґлі повернутися до людей.

Пісня шуліки про друзів, які допомагали йому і яким допомагав він, поки ця дружба жила і як вона закінчилася...

Мауґлі настало сімнадцять років. Він виріс і дуже розвинувся, раніше його боялися в джунглях через розум, а тепер через силу. Він став тепер Володарем Джунглів. Незабаром повинна була настати весна. Мауґлі розмовляв з Багірою. Баґіра відчув наближення весни і сказав, що настає Час Нових Пісень і сказав про це Мауґлі. Мауґлі зазвичай з настанням весни починав великий біг, оскільки всі його брати доєднувалися до собі подібних, а Мауґлі залишався один. Він дорікнув цим Баґірі, адже відчував себе Володарем Джунглів, якого постійно всі кидають в Пору Нових Пісень. Так було б і цього разу, але чомусь цього року все було інакше. На Мауґлі найшла велика туга, яку не можна було пояснити, його все дратувало, дратували тварини яких хвилювали лише весняні пісні. Мауґлі побіг на північ до боліт. Після пробіжки через густі джунглі Мауґлі дістався північних боліт і сподівався, що сум розвіявся, проте як тільки він зупинився, туга знову повернулася. Поруч в болоті лежав буйвіл Міса, який залицявся до буйволиці. Мауґлі по -дурному пожартував над Місою, штрикнувши тихцем його ножем, сполохавши і розлютивши його. Міса сказав Мауґлі, щоб він йшов на північ до поселення людей. Мауґлі пішов туди і помітив вогник, до якого наблизився. Загавкали собаки і Мауґлі вовчим гарчанням їх налякав. На цей шум вийшла жінка і Мауґлі впізнав її. Це була Мессуа, його мати. Мауґлі вийшов до неї і вона радо його зустріла, хоча спершу не зразу впізнала, адже хлопець виріс. Мессуа розказала про своє життя за ці роки. Вона постаріла, у неї з'явився маленький син і помер чоловік. Мессуа запропонувала Мауґлі теплого молока і він, випивши його після сорока миль бігу заснув і прокинувся лише наступного вечора. За ним прийшов Сірий Брат і Мауґлі, пообіцявши Мессуа що він повернеться рушив з Сірим Братом в джунглі. Сірий Брат запитав у Мауґлі навіщо він ночував у людей, а Мауґлі запитав чому всі його кидають у Пору Нових Пісень? Раптом Мауґлі побачив дівчину і вирішив, що має повернутися до людей. Сірий Брат похмуро підтвердив, що всі казали про це — і Ракша їх мати, і Акела після ночі рудих собак, і Баґіра, і Балу, і Каа. Мауґлі вирішив, що якщо все вирішено, треба всім оголосити про рішення Володаря Джунглів, тому попрохав Сірого Брата всіх зібрати біля Радної Скелі. Проте, коли він прийшов туди, біля скелі були лише четверо братів-вовків, напівсліпий Балу і старий мудрий Каа. Балу сказав, що йому все відомо про рішення Мауґлі, бо він знав, що так буде, ще коли Мауґлі вперше був прийнятий у зграю, те саме сказав і Каа, бо вони знають Закон Джунглів. Баґіра теж прийшов і сказав, що вбив великого бика і тепер борг Мауґлі перед джунглями відплачено і попрощався з ним. Брати-вовки теж попрощалися, бо тепер Мауґлі рушив до людей, хоча всі обіцяли про вірність своєму братерству назавжди, проте людина має бути з людьми.

Пісня яку співали ведмідь Балу, пантера Баґіра і пітон Каа вслід Мауґлі, коли він повертався в дім своєї людської матері Мессуи. Це були останні з братів, котрі пам'ятали як він з'явився в Джунглях і як став Володарем Джунглів і які назавжди залишилися його Братами...