Вухо | Книги

Про книгу

 

Автор твору: Дікенз Чарльз

Переклад: Немає даних

Читає: Жук Ірина

Дизайн відео: Жук Ірина

Ілюстрації: Немає даних

Автор переказу: Смірнов Антон

Різдвяна пісня в прозі — це твір Чарльза Дікенса. Історія про старого скнару під час Різдва. Він ненавидів Різдво і був дуже жадібним. Впродовж історії головний герой змінює своє ставлення до цього свята. А як? Дізнайтесь у книзі :-)

"Різдвяна пісня в прозі" Чарльза Дікенса - це класична різдвяна казка, яка розкриває важливі життєві цінності та надихає до доброти та взаємодопомоги. У цьому творі автор відтворює атмосферу Різдва, даруючи читачам чудову можливість відчути магію свята та розмірковувати про важливість родини та прихильності до ближніх.

"Різдвяна пісня в прозі" є чудовим способом вивчити важливі моральні уроки та розвинути почуття співчуття та відповідальності. Ця казка надає можливість дітям відчути, як важливо допомагати іншим та бути щедрими, особливо в часи свят. Через чарівну атмосферу та закладені цінності, цей твір стає надзвичайно захопливим та корисним для дітей, надихаючи їх до добрих справ і взаєморозуміння.


Обрати розділ книги натисніть символ  ☰  на відео.


01 куплет "Привид Марлі"

Куплет 1
Зміст:
Джейкоб Марлі був компаньйоном Ібенезера Скруджа, вони мали спільну контору "Марлі і Скрудж", але він сім років як помер. Скрудж був старим, лихим, жадібним, нечутливим скнарою, метою життя якого було робити гроші. Одного разу на Святвечір Скрудж працював в конторі, в іншій кімнатці поряд з ним працював клерк, в конторі було холодно й тихо. До Скруджа прийшов його племінник радісний і веселий, щоб запросити дядечка на завтра до себе на обід. Скрудж не зрадів появі племінника, позловтішався з його бідності й дуже грубо порозмовляв із ним, бо ненавидів Різдво. Племінник відказав на це радістю, що хоча б спробував розтопити це крижане серце, хоч і без успіху. Наступними відвідувачами були збирачі пожертв, але від Скруджа вони нічого не отримали. Потім хтось намагався співати колядку під дверима контори, але, коли Скрудж з лінійкою пішов до дверей, там вже нікого не було. Робочий день закінчився, Скрудж зібрався, розмовляючи з клерком про невиправданість виплати заробітної плати під час настання свят, а тим більше невиправданість вихідних днів під час свят, а потім пішов обідати у таверну. Після вечора з газетами й видатковою книгою Скрудж попрямував додому. Біля дверей дому він побачив обличчя вже покійного свого партнера. Незважаючи ні на що Скрудж прийшов у своє житло, сів біля каміна і замислився. До Скруджа прийшов привид його партнера Джейкоба Марлі. Він був у ланцюгах і виглядав страшно. Скрудж запитав у привида хто він і що йому треба, на що привид почав вести свою відповідь. Він розказав про жахливе своє існування у вигляді привида і про марність свого земного життя. Він сказав, що глибоко страждає, але не хоче, щоб Скрудж теж так страждав, а тому пообіцяв йому зустріч із трьома духами-привидами, які, можливо допоможуть йому. Потім привид пішов, а Скрудж поглянув у вікно, де він побачив безліч духів у ланцюгах, до яких були прикуті шафи, сейфи, гаманці, вони страждали, що не могли допомогти живим. Потім все зникло. Скрудж перевірив усі замки й зачинив вікно, а потім заснув.

02 куплет "Перший із трьох духів"

Куплет 2
Зміст:
Скрудж прокинувся від годинника на вежі, що бив й не міг зрозуміти котра година. Виявилося, дванадцята. Тоді Скрудж згадав, що о першій до нього має прийти привид. Так і трапилося. Це був Дух Давнього Різдва. Він взяв за руку Скруджа й повів за собою. Спершу вони опинилися в далекому минулому, коли Скрудж був ще хлопчиком в школі. Скруджу було дуже приємно побачити ті місця й тих людей, яких він давно не бачив, але сам він, будучи хлопчиком був сам й читав книгу, поки всі інші учні були на канікулах вдома. Скруджу було жаль себе. Потім вони перемістилися пізніший час, коли Скрудж підріс. Там його навідала його молодша сестричка Фен, яка дуже його любила й забрала його додому на Різдво. В теперішньому часі її вже не було, бо вона померла, але по ній залишився небіж. Потім Дух переніс Скруджа в ще пізніший час, де він працював і навчався в крамниці у Феззівіга. В ті часи у нього був друг Дік, який дуже його любив. Скрудж побачив, як Феззівіг влаштував Різдвяний бал для людей, як всі на нього прийшли і як там було гарно й весело, а дух нагадав, що таке свято не коштувало більше ніж якихось чотири фунти. Потім вони знову перенеслись і Скрудж побачив себе вже зрілим чоловіком. Поруч була жінка, його наречена, яка прощалася з ним, бо він змінився й став думати лише про гроші. Від цих спостережень Скруджу стало нестерпно боляче. Потім Дух переніс його в ще більш пізній час й Скрудж побачив цю жінку поруч з дорослою й дуже гарною дочкою, поруч було багато дітей, вони були в затишному будинку й усе було в них добре. Незабаром прийшов господар будинку й приніс багато подарунків для малечі й вони радо відкривали їх і веселилися. Коли діти лягли спати, дорослі разом сиділи коло каміна й приємно проводили час. Чоловік згадав, що бачив приятеля дружини, містера Скруджа, який сидів сам у конторі й працював у Святвечір, коли його партнер лежав при смерті. Від цього видовища Скруджу стало просто нестерпно. Скрудж почав вимагати повернення додому, почав боротися з цим Духом й побачив, що в нього риси обличчя — від всіх тих людей, яких він побачив. Під час боротьби Скрудж натягнув вогнегасник на голову Духу й опинився у себе вдома дуже стомлений й одразу заснув.

03 куплет "Другий із трьох духів"

Куплет 3
Зміст:
Скрудж прокинувся в очікуванні другого духа, але він не з'являвся, але з'явилося червонувате світло з іншої кімнати. Скрудж пішов туди й побачив в кімнаті чудернацький трон із їжі та прикрас, а на троні — духа--велетня, який був Духом теперішнього Різдва. Скрудж був готовий на будь-які подорожі. Вони вирушили святковими вулицями й спостерігали продавців, покупців, різноманітні товари. Особливу увагу Дух приділяв біднякам й кропив їх їжу зі своєї чаші, а потім попрямував до оселі клерка. Там вони спостерігали зібрання родини разом після роботи й підготовку до Святвечора і саме святкування. Скрудж побачив всю родину свого клерка, особливо його вразив крихітка Тім, хворий і кволий син клерка, тому він запитав, чи буде Тім жити й Дух відповів, що наступного року він бачить один порожній стілець і милицю Тіма й так буде, якщо нічого не змінити. Скрудж не хотів, щоб так сталося, але Дух відповів йому його ж словами про скорочення надлишку населення. Потім Скрудж почув, як за нього підносять тост в цьому будинку й бажають щасливого Різдва.Потім Скрудж разом з Духом рушили далі й побачили, як святкують Різдво рудокопи, робітники маяка, моряки на кораблі. Потім вони раптом опинилися в будинку небожа Скруджа. Люди, які там зібралися при згадці про Скруджа говорили про нього як про скнару, а небіж співчував йому й називав диваком, який своїми діями шкодить тільки собі.Потім господарі й гості пили чай, співали різдвяні пісні й грали в різні ігри — у фанти, у піжмурки й дуже весело проводили час. Скруджу було теж дуже весело спостерігати за ними. Скрудж помітив, що Дух протягом доби старіє, а потім помітив під мантією Духа щось. Дух показав, що там були двоє огидних дітей, які чіплялися за його ноги й мантію й назвав їх — Неуцтво й Убогість й застеріг мати справу з ними, бо вони несуть загибель. Потім коли годинник пробив дванадцять разів, дух зник. Назустріч йому плив величний привид.

04 куплет "Останній із духів"

Куплет 4
Зміст:
До Скруджа наближався дух, одягнений у чорний саван, який був Духом Майбутнього Різдва. Він був таємничий і мовчазний. Скрудж злякався його, але знаючи, що від того буде добре, сказав, щоб дух його вів вперед. Спочатку вони опинилися на біржі, де Скруджеві було все знайоме і там вони слухали розмови ділків, які говорили про когось, хто помер, хто був один із них, проте на похорон вони йти не зважувалися, хоча один із них і вважав себе приятелем померлого. Скрудж нічого не зрозумів, проте Дух нічого не пояснив, але повів його до виходу, де зустрілися ще двоє поважних знайомих Скруджа. Вони говорили, що померлий таки потрапив чортові в лапи, але це була єдина згадка про нього, а далі — звичайні буденні розмови. Скрудж знову нічого не зрозумів, але вирішив, що коли побачить себе, все зрозуміє, проте на його місці на біржі стояв інший чоловік. Скрудж подумав, що, мабуть, він змінив своє життя, як і збирався, тому нічого дивного. Потім вони з Духом подалися в нетрі бідняків, до крамниці старого лахмітника, до якої зайшли троє. Це були прибиральниця, праля й посильний гробаря, кожен з них щось приніс на продаж, те, що вони вкрали у померлого. Це виглядало огидно і говорили вони про померлого дуже зневажливо. Потім Дух разом зі Скруджем опинилися в приміщенні де лежав покинутий усіма необмитий обкрадений мрець, зверху якого лежало старе подране покривало. Скрудж дивився на це і йому було страшно, він не міг поворухнутися й навіть подивитися на померлого. Це було нестерпно й Скрудж попрохав Духа показати принаймні когось, кого не залишила байдужим смерть небіжчика. Вони опинилися в кімнаті де була жінка з дітьми, в цей момент зайшов чоловік і сказав, що їх кредитор помер і платіж відстрочено й, можливо, спадкоємець не буде настільки жорсткий, як померлий. Тут люди зраділи смерті цієї людини. Скрудж попросив Духа показати інше місце, де смерть цієї людини викликала добрі почуття й Дух повів його в будинок Кретчитів. Там він дізнався, що крихітка Тім помер і вся родина дуже сильно тужить за ним, особливо його батько Боб, що якраз повернувся й розказав, що зустрів Скруджевого небожа, який поспівчував горю родини, дав свою візитівку й сказав, щоб він звертався до нього в разі потреби. Скрудж і тут не побачив себе й попрохав Духа показати себе. Дух повів його до контори, але в конторі був не Скрудж. Тоді вони дійшли до кладовища й на могильній плиті, на яку вказував Дух, Скрудж прочитав своє ім'я і все зрозумів. Він сказав що змінився, що хоче змінити своє життя, свою долю, що більше ніколи не буде таким як був. Він схопив духа за руку, проте Дух залишився невблаганним й мовчазним, а потім почав змінюватися й перетворився на різьблене бильце ліжка.

05 куплет "Завершення цієї історії"

Куплет 4
Зміст:
Скрудж прокинувся у своєму ліжку, у своїй кімнаті. Він був безмежно щасливий, бо твердо вирішив змінити своє життя й виправити ті помилки, які він зробив у минулому. Скрудж обійняв фіранку від ліжка, яка висіла на своєму місці, вискочив в іншу кімнату, де все було на своїх місцях й почав пригадувати події ночі. Зненацька він почув церковний дзвін й зрадів ще більше, голова йому йшла обертом від щастя. Скрудж визирнув у вікно — там був ясний морозний сонячний ранок. У хлопця внизу він спитав що сьогодні за день й почув, що Різдво. Радості не було меж. Скрудж попрохав хлопця внизу збігати до крамниці курятини й купити для нього найбільшу індичку. Він вирішив цю індичку відправити для Боба Кретчита. Він дочекався доставки, вручив адресу Боба, сплатив за кеб, сплатив за індичку й сплатив хлопчику, який збігав у крамницю й задоволений сів у крісло відчуваючи легкість на душі. Потім Скрудж пішов у церкву, а далі гуляв святковими вулицями розглядаючи перехожих людей, спілкуючись з дітьми і жебраками. Він по дорозі зустрів джентельмена, що заходив до нього вчора за пожертвами для бідняків і привітав його з Різдвом, вибачився за учорашнє та пообіцяв велику пожертву. Коли почало смеркатися, він пішов до будинку свого племінника, який був дуже радий вітати свого дядька у своєму домі, а коли зібралися усі гості й почалися ігри, вечір пройшов дуже радісно. Зранку Скрудж прийшов у контору якомога раніше, щоб викрити запізнення Боба і йому це вдалося. Коли Боб прийшов, Скрудж розбурчався, наслідуючи себе в минулому, але потім несподівано привітав його зі святом, пообіцяв збільшити платню, допомогти його родині й перш за все наказав купити вугілля й розтопити комин, щоб стало жарко. Він виконав усе, що обіцяв і змінив своє життя на краще. Крихітка Тім незабаром видужав й Скрудж для нього був як другий батько. Він став зовсім іншим — дуже добрим й завжди шанував Різдво, ним пишалося усе місто. І хоча хтось сміявся з таких змін, Скрудж не зважав, бо він був розумним і знав як влаштований цей світ і лише радів, що приносить комусь радість.


Інформація про публікацію:

Автор твору: Дікенз Чарльз

Переклад: Немає даних

Читає: Жук Ірина

Дизайн відео: Жук Ірина

Ілюстрації: Немає даних

Автор переказу: Смірнов Антон

Відеокнигу створено на правах добросовісного використання з виключно з некомерційною, навчальною метою, з врахуванням потреб інклюзивної освіти (зокрема людей з вадами зору, дислектиків).