Вухо | Книги

Про книгу Фах. Айзек Азімов


Перейти до: Фах. Айзек Азімов.

 

 

Автор твору: Азімов Айзек

Рік створення: 1957

Країна: США

Вік читача: Підлітки+

Читає: Смірнов Антон, Жук Ірина


Аудіокнига, відеокнига
Фах. Айзек Азімов  

Обрати розділ книги натисніть символ  ☰  на відео.

Не відображається відео з Youtube? Перегляньте з альтернативного джерела по розділам:

  Серія 1  
  Серія 2  
  Серія 3  
  Серія 4  

Інформація про публікацію Фах. Айзек Азімов :

Автор твору: Азімов Айзек

Переклад: Минко Андрій

Читає: Смірнов Антон, Жук Ірина

Дизайн відео: Жук Ірина

Ілюстрації: Жук Ірина

Автор переказу: Смірнов Антон

Відеокнигу створено на правах добросовісного використання з виключно з некомерційною, навчальною метою, з врахуванням потреб інклюзивної освіти (зокрема людей з вадами зору, дислектиків).

Повна авторська картка : https://bit.ly/azimovfah


Фах. Айзек Азімов : скорочено, переказ

Оригінальний твір не поділяється на частини.

Відеокнига "Фах" від ГО Вухо складається з 4 серій.

Серія відеокниги 1 

Джордж Плейтен сильно хвилювався через Олімпіаду, яка мала початися завтра, 1 травня. Це була визначна подія для життя кожного — можливість потрапити на планету класу А, щоб там жити й працювати. Для людей важливими були ще День читання — 1 вересня, коли дітям виповнювалося 8 років — їх вчили читати за допомогою спеціальних стрічок, а також День освіти - 1 листопада., коли виповнювалося 18 років всі отримували певну професію, до якої схильний мозок теж за допомогою стрічок.
Сусід Джорджа Плейтена Хейлі Омейні не хвилювався з приводу Олімпіади і ставився до неї байдуже, він читав книжку.

Джордж хотів стати програмістом і вважав, що в аналізах була помилка, отож хотів довести це. проте Омейні заспокоював його і твердив, що все правильно.

Джордж часто сперечався з приводу майбутнього фаху зі своїм другом Тревіліяном, який вважав, що найкращий фах — металург, як у його батька і діда.

Джорджеві пригадався свій День читання, коли він та інші діти зібралися в залі Будинку освіти. Для дітей та їхніх батьків це був знаменний день, тому всі хвилювалися. Там Джордж почав сперечатися з Тревіліяном, адже той був сином видатного металурга, який повернувся з Діпорії і тепер розраховував, що неодмінно полетить на планету класу А.

Вони ледь не побилися, аж тут голос скерував усіх дітей і їх почали викликати за прізвищем. Потім вони йшли до лікаря. Лікар підготував Джорджа до майбутньої процедури та пообіцяв, що боляче не буде. Так і сталося. Після цього лікар провів ще один аналіз і був вражений результатом.

Тепер Джордж умів читати. 

Серія відеокниги 2

Джордж і Тревеліян виросли. Цього разу вони знову разом опинилися на Дні освіти в тому ж приміщенні, де були восьмирічними дітьми.

Цього разу людей було менше — самі хлопці, бо для дівчат влаштовували окремий День освіти.

Викликали на довший термін і всі дуже хвилювалися, бо нікому не було відомо, хто який фах отримає.

Першим викликали Джорджа. Він сподівався побачити того самого лікаря, що й минулого разу, але тут був інший, менш привітний чоловік. Лікар розмовляв недбало, без поваги. Він запитав про професію програміста, яку обрав Джордж, допитувався, чому той обрав саме її. Урешті-решт лікар знецінив прагнення Джорджа і відкрито звинуватив його в бажанні потрапити на планету класу А. Джордж намагався триматися впевнено, розповів про свій досвід навчання програмуванню, про зацікавленість у цій професії.

Лікаря Антонеллі розповідб юнака не вразила, він все одно знецінив Джорджа і всі його прагнення. Після цього провів тестування і без зайвих пояснень спрямував у кімнату 15-С.

Джордж вийшов розгублений, збентежений, злий. Він пішов до потрібної кімнати впевнений, що його зроблять чорноробом, підозрюючи лікаря Антонеллі в бажанні зашкодити йому. У кімнаті 15-С на Джорджа очікував лікар Елленфорд, який пояснив ситуацію, повідомивши, що хлопець не отримав жодного фаху і тепер його місце в спеціальному інтернаті, де всі знання отримують з книжок, як у старовину.

Джордж благав, кричав, поки врешті його силоміць не заспокоїли і не спрямували в Інтернат для недоумків. Там спочатку Джордж намагався не призвичаюватися до нових умов, проте врешті звик, особливо коли до нього підселили Хейлі Омейні, який був спокійний і постійно читав. Джордж одного разу теж почав читати і поступово звик до цього заняття. В Інтернаті були й інші подібні до нього хлопці. Головним їхнім завданням було читати і вивчати те, що подобалося.

Згодом знову настала Олімпіада. Джорджеві набридло таке одноманітне життя, він хотів змін і тому вирішив податися з Інтернату. Хейлі намагався його відмовити, пояснюючи, що там немає життя для нього і що він все одно повернеться. Джордж не дослухався порад Хейлі і пішов, забравши свої гроші та найнеобхідніші речі. 

Серія відеокниги 3

Джордж вийшов з Інтернату і рушив парком. Потім повечеряв і взяв скімер до аеропорту. Він почувався неповноцінним у світі людей, які мають фах, до того ж боявся, що його розшукуватиме поліція, але нічого такого не сталося.

Джордж прилетів до Сан-Франциско. Навколо був натовп: усі прилетіли на Олімпіаду. Вона була цікава не лише як змагання, але і як можливість ставити ставки на переможця. Джордж блукав залами аеропорту Сан-Франциско і натрапив на стенд про майбутнє змагання металургів — фахівців з кольорових металів. Замовником змагання була планета Новія.

Джордж одразу згадав про Травеліяна і тієї ж миті побачив його прізвище в списку тих, хто змагатиметься. Джордж засмутився: він заздрив Травеліяну, який став металургом, як того й хотів, а тепер бере участь у змаганні і, якщо переможе, то потрапить до Новії, про яку все життя мріяв. На противагу йому Джордж не лише не став програмістом, але і зовсім залишився без фаху.

Від сумних міркувань Джорджа відволік сивоголовий чоловік, проте від нього юнакові пощастило відкараскатися. Далі Джордж пішов до залу, де проходитимуть змагання, щоб повболівати за Травеліяна. Сивоголовий чоловік опинився поруч із ним, теж спостерігаючи за змаганнями.

Суть змагання полягала в тому, що потрібно було визначити компоненти сплаву, використовуючи спектрограф Бімена, а ще додатково виявити проблему із цим приладом і полагодити його. Травеліян виконав завдання передостаннім. Він програв.

Коли вийшли переможці, натовп оточив їх. А навколо Травеліяна майже нікого не було. Джордж привітався з давнім другом. Травеліян поскаржився, що не міг конкурувати, оскільки вивчав за плівками спектрограф Хенслера, а запитання були за спектрографом Бімена. Плівки з навчанням такого рівня отримують навчальні заклади великих міст. Травеліян був у розпачі.

Джордж запропонував йому оскаржити змагання, а потім запитав чому ж він не вивчив спектрограф Бімена за книжами. Це викликало роздратування товариша. Він почав агресивно допитуватися в Джорджа, який у нього фах, чому він йому не писав і таке інше. Джордж перелякався і сказав, що поспішає на побачення, але Травеліян не відступав, схопив Джорджа, почав ним трусити. Це помітив поліцейський, підійшов до них і попросив показати документи. У Травеліяна вони були, а у Джорджа — ні... Отож злякався, що Травеліян дізнається, що в нього немає фаху і розповість про це всім у їхньому рідному містечку.

Серія відеокниги 4

Джорджа врятував від розпитів поліцейського сивоголовий чоловік, що раніше намагався поговорити з ним під час Олімпіади — Ладислас Інженеску, дипломований історик і соціолог.

Інженеску запросив Джорджа до себе в гості в готельний номер, де вони пообідали і кавували. Між ними зав'язалася розмова. Джордж дізнався, що він цікавий соціологу як об'єкт вивчення і саме тому він допоміг йому. Інженеску пояснив Джорджові, хто такі соціологи і що вони досліджують, чому важлива історія людства.

Далі вони обговорили історію освіти й особливості її реалізації. Інженеску розповів, що система автоматичної освіти зі стрічками дозволила землянам зробити величезний стрибок технічного прогресу і дозволила посісти гідне місце в міжпланетній спільноті як експортеру працівників.

Джордж оцінив ситуацію і зрозумів, що Інженеску — насправді дуже впливова людина. Він вирішив скористатися цим контактом, щоб усе ж таки отримати роботу і полетіти із Землі як фахівець. Він попросив дати йому можливість поговорити із кимось з новіан, скориставшись відеозв'язком. Інженеску погодився і з'єднав Джорджа з впливовим закупником механіків.

Джордж намагався донести новіанину думку про користь того, щоб не купувати працівників «останньої моделі навчання» щороку, а натомість збудувати власну систему підвищення кваліфікації вже наявних фахівців. Джордж повідомив, що готовий навчати людей навчатися на Новії. Проте новіанин лише всміхнувся і не повірив, що це вигідно, оскільки, результат такого навчання не гарантований, а терміни дуже повільні. Отож Джорджу не пощастило домовитися...

Інженеску зізнався, що йому про Джорджа насправді відомо все. Хлопець намагався втікти. Але його відразу зупинили поліцейські, вкололи йому препарат і він знепритомнів.

Отямився Джордж уже в Інтернаті. Поряд із ним був Хейлі Омейні, який урешті-решт пояснив усе. Насправді за Джорджем постійно стежили й дали йому змогу мандрувати, щоб позбавити негативних емоцій, які заважали його ефективному розвиткові. Інженеску спеціально відрядили для підтримки супроводу, зважаючи на особливу цінність Джорджа.

Джордж  відчув нарешті спокій, він зрозумів, що намагався запропонувати створити те, що вже було винайдено раніше як інтернати. Саме в такому закладі він і мешкав. То було місце, де люди навчалися без стрічок, опановували вміння і навички мислити оригінально й придумувати щось нове. Тобто суспільство забезпечувало оригінальне навчання одній людині зі ста тисяч, яка здатна до цього.

А інтернат насправді є Інститутом вищої освіти. Саме тут здобувають освіту винахідники, за результатами роботи яких записують нові моделі стрічок, а також соціологи, історики, психологи. Але аби не викликати відчуття в більшості людей, що вони невдахи, ця система освіти утаємничена, відома не всім. Джорж усе зрозумів і заспокоївся.

Єдине запитання, яке в нього залишилося, це чому це все зветься Олімпіадою.