Історія п'ятнадцята. Шановний Пане.
Автор твору: Касдепке Ґжеґож
Рік створення: 2014
Країна: Греція, Польща, Стародавні країни
Вік читача: Молодші діти+
Читає: Жук Ірина
Не відображається відео з Youtube? Не проблема! Є альтернативне джерело ТУТ
Про що йдеться в історії
- Пан і його батьки
- Пан і його життя на землі
- Чим відомий Пан
Скорочений переказ
Пан був дещо незвичним божком — низенький, тіло вкрите шерстю, ріжки на голові, криві козлячі ніжки з ратичками, борідка й хвостик. Його батьком був Гермес, посланець Зевса, а матір'ю Пенелопа. Вона страшенно здивувалася такій зовнішності синочка, але згадала, що Гермес залицявся до неї у вигляді цапа. Гермес вирішив одразу забрати сина на Олімп, бо з такою зовнішністю серед людей бути важко. На Олімпі Пана одразу полюбили, бо він був дотепний і розумний й мав кумедний вигляд. Але йому стало нудно на Олімпі й одного дня він вирішив повернутися на землю пасти овець та кіз й тинятися горами й лісами. Батько Гермес його розумів, а тому дозволив так зробити.
Панові дуже подобалося його земне життя, він познайомився з багатьма німфами, з якими багато танцював й розважався. Але одного дня він закохався й захотів одружитися з німфою Сирінгою. Проте вона не схотіла стати його дружиною й постійно від нього втікала. Пан був наполегливим, тому Сирінга попросила богів її захистити й вони перетворили її на очерет. Пан зірвав очеретину й зробив з неї очеретину флейту сирінгу, або флейту Пана. Друге кохання Пана теж було нещасливим. Нею була німфа Пітида, в яку закохався бог північного вітру Борей, а оскільки він побачив, що Пітиді більше подобається Пан, скинув її зі скелі за першої ж нагоди. З її тіла виросла сосна. Пан довго сумний блукав, аж поки не почув сміх і співи десь в лісі, а коли туди підійшов, потрапив у табір Діоніса. Вони познайомилися й стали майже нерозлучними друзями, адже бог Діоніс був найвеселішим з богів, який мандрував світом у супроводі німф, сатирів, селенів, навчив людей вирощувати виноград і робити з нього вино, на його честь щороку влаштовували свято з танцями, піснями й декламуванням віршів. Тож кращого товариства знайти не міг.
Опівдні, в найбільшу спеку всі поводилися тихо й казали, що "Пан спочиває", бо Пан міг насилати страх й тоді всі втікали не оглядаючись. Звідси вираз — панічний жах. А ще Пан любив і займався поезією й писав вірші про гори й пасовиська, про мирне безтурботне життя.
Інші міфи з книги "Міфи Греції для дітей":
Міфи Греції для дітей. Ґжеґож Касдепке.
Інформація про публікацію:
Автор твору: Касдепке Ґжеґож
Переклад: Антоняк Божена
Читає: Жук Ірина
Дизайн відео: Жук Ірина
Ілюстрації: Поклевська-Козелло Ева
Створено за виданням: Львів Урбіно 2017
Відеокнигу створено на правах добросовісного використання з виключно з некомерційною, навчальною метою, з врахуванням потреб інклюзивної освіти (зокрема людей з вадами зору, дислектиків).
Повна авторська картка : https://bit.ly/mifs-for-kids